Навіщо потрібен гравел?

Вітаю, читачу блогу Dnipro.Bike!

Світ непостійний - все тече, все змінюється, багато що потрапляє в забуття, з'являються нові креативні ідеї, які потім стають лідером на вістрі прогресу. У плані велосвіту, мабуть, найгарячішою темою для обговорення є гравійники і все, що з ними пов'язано. Одні знайшли в цьому типі велосипедів надійного друга і компаньйона в подоланні тисяч захопливих кілометрів, інші вернуть ніс від одного тільки слова - "Гравел"...

Що ж стоїть за цією молодою, але такою потужною течією у велоіндустрії? 

Чим відрізняється гравійник від циклокросу і шосейного велосипеда? 

Які властивості цінують велосипедисти в гравелах? 

І чи потрібен він вам? 

На ці запитання ми спробуємо сьогодні знайти відповіді.

Що таке гравійний велосипед?

Давайте для початку визначимося з термінами.

Гравійник, гравел, adventure bike, endurance bike, performance road bike - синоніми, вміло жонгльовані виробниками. Кожен хоче виділити саме свій варіант виконання. Але, за великим рахунком, це один і той самий тип велосипедів з мінімальними варіаціями.

З першого погляду, гравел має вигляд звичайного шосера - те саме кермо-баран, та сама відсутність протектора на покришках, подібна аеродинамічна посадка і трансмісія, розрахована на великі швидкості. Але придивившись, відзначаєш деталі, не притаманні асфальтовим болідам - покришки збільшеного обсягу, розслабленіша, комфортніша посадка, кріплення під задній, і часто, передній багажники, та й за вагою велосипед пушинкою не назвеш.

Ці відмінності диктують сферу застосування гравійників. А їздити на них можна практично скрізь! Такий універсальний солдат, здатний мчати сотні кілометрів асфальтом, пробиратися через лісові хащі, і просто спокійно їхати міськими вуличками на роботу!

Давайте для простоти і наочності порівнювати цей тип двоколісних з класичним шосейним велосипедом.

- посадка у першого більш розслаблена завдяки подовженому рульовому стакану і трохи укороченій верхній трубі. Це дає змогу їхати з комфортом годинами без зупинок.

- кермо часто має ширший хват для кращого контролю на ґрунтовках, що дуже корисно під час маневрів на неідеальному покритті.

- покришки і грязьові зазори в рамі під них значно збільшені. Мінімальна ширина гуми 30мм, але в основному 38мм і більше, аж до 2,1" іноді і ще більше. Грязьові просвіти дадуть змогу їхати навіть по багнюці і розкислих від дощу ґрунтовках.

- сама рама менш жорстка і більш податлива, ніж у шосерів. Тут знову ж таки на чолі кута - збільшений комфорт на нерівній дорозі.

- велика кількість кріплень для багажників, крил, фляг.

- гальма у гравелів, у переважній більшості, дискові, оскільки вони забезпечують максимум контролю за будь-якої погоди.

- трансмісія все далі відходить від схеми з двома провідними зірками на користь синглу.

- іноді в заводських виконаннях гравійників можна побачити короткохідну передню і навіть задню підвіски

Комфорт - червоною ниткою проходить, як ви помітили, через всю конструкцію гравела. Незначно знижуючи при цьому швидкісні характеристики. Але це не велика втрата, з огляду на сфери застосування гравійників: асфальт різної якості, ґрунтовки, стежки в балках, путівці, розбиті дороги, гірські маршрути поза основними автомобільними шляхами... Як бачимо, їхати можна майже скрізь, окрім стежок із валунами і хитких пісків. Практично ті самі маршрути, що й під час їзди на класичних гірських велосипедах.

Зачекайте, - заперечите ви. - а як же циклокроси та ендуранси? Адже вони теж мають широкі покришки і можуть їздити поза асфальтовими дорогами!

Давайте розбиратися далі.

Чим відрізняється гравел від циклокросу, турингу, Endurance?

Циклокрос (CX, Cyclocross) має багато спільного з гравійником, але є деякі тонкі відмінності. Обидва велосипеди універсальні, довговічні і можуть їхати по пересіченій місцевості. Але циклік - це природжений спортсмен, розрахований на короткі інтенсивні перегони на межі. І конструктивні особливості випливають із цілей досягнення фінішу першим: кути рами у циклокросу агресивніші, колісна база коротша, каретка вища для подолання перешкод.

Згідно з регламентом UCI у велосипедів покришки не повинні бути ширшими за 33 мм, гравели ж у ці рамки не загнані. У обох велосипедів збільшені грязьові зазори, чіпкі покришки, є дискові гальма і шосейне кермо - баран. Гравійники значно м'якші та комфортніші.

Турінг (Touring, туристичний велосипед) уже далекий від спорту. Але, так само є окремою гілкою розвитку велоіндустрії. Як зрозуміло з визначення, основною зоною використання туристичних велосипедів є бревети, різні види туристичних походів. Головні пріоритети турингу - максимальна надійність, невибагливість і комфорт. Будь-яка поломка має бути усунута далеко від цивілізації, тому ніяких новомодних лайтових залізяк у конструкції туристичного велосипеда ви не побачите: механічні гальма, довговічні важкі покришки, зручне сідло (часто - Brooks). Розслаблена посадка, збільшена база, велика кількість кріплень для багажників і крил характеризують туринги. Здебільшого, їхні рами виробляють з міцної, але нелегкої сталі. Гравели в цьому плані більш енергійні та сучасні.

Ендуранс (Endurance Road, комфорт-шосе) - вже ближче до класичного шосейного велосипеда, але так само, як і гравел, має комфортнішу вертикальну посадку, менш жорстку раму (завдяки складним профілям і вигинам труб) і покришки збільшеної ширини до 28 мм, зрідка 32 мм. Саме на таких комфортних шосерах найефективніше змагатися на етапах з великою кількістю бруківки, таких як Париж-Рубе.

Цей тип велосипедів за спектром спеціалізації, ближче до шосе, ніж гравійник. Він може не мати кріплень під багажник і крила, а гума, в основному, трохи вужча і націлена, хоч і на погане, але асфальтове покриття.

Отже, тут розібралися. Давайте тепер поглянемо на конструкцію та інженерні рішення гравійних байків!

Гравели в деталях: технології та рішення

Матеріал рами, трансмісія, покришки - що лежить в основі характеру гравійного велосипеда? Незважаючи на те, що на комфорт і керованість здебільшого впливає геометрія рами, але обважування і компоненти так само відіграють важливу роль. Головне криється в деталях!

На ринку можна зустріти велосипеди, зібрані на основі рам з різноманітних матеріалів: алюміній, сталь, карбон, титан.

Рама і вилка

Алюмінієві рами найдешевші, але такі ж міцні і пружні, як карбонові. На жаль, алюміній погано поглинає вібрації, але ситуацію може врятувати вилка з вуглецевого волокна, яка візьме на себе левову частку забезпечення комфорту в дорозі. Алюмінієва ж вилка практично не здатна пом'якшувати дорожні нерівності і безпосередньо передає їх у руки. Але сучасні розробки сплавів і геометрії з кожним роком покращують комфортність алюмінієвих гравійників. Алюміній до того ж практично не схильний до корозії.

Сталь універсальна, ремонтопридатна, міцна і пружна. Здебільшого у виробництві сталевих рам використовують тонкі хромолеві трубки (CrMo) або дорожчі сплави Reynolds 953 або Columbus XCr. Сталевий гравел відмінно гасить вібрації, як кажуть - флексит. Але, на жаль, він має підвищену вагу і схильний до корозії.

Дедалі частіше на ринку з'являються фреймсети з вуглецевого волокна. І не дивно, адже карбоновий гравел має найкращі показники міцності до ваги за високої пружності та жорсткості. Інженери можуть надати кожній секції конструкції різну гнучкість, домагаючись високої чуйності велосипеда при максимальному комфорті.

Однак, карбонові конструкції сприйнятливі до точкових ударів, але можуть бути відремонтовані в спеціалізованих майстернях. Так само, важливо, щоб деталі виготовлялися з високоякісних компонентів за сучасними технологіями. Дешева китайська карбонова рама або вилка не завжди краща за фірмову, але хромолеву!

Найдорожчим матеріалом для виготовлення рам для гравійників є титан. Він відмінно флексит, навіть краще за сталь, не схильний до корозії, не набирає втомних напружень, міцний і легкий. Титановий гравел - велосипед для особливих цінителів і естетів.

Колеса

На гравели ставлять майже шосейні покришки 700C, масивні сліки 650B, а також колеса для МТБ 29 дюймів. Залежно від уподобань власника - якщо основні маршрути по асфальту, з рідкісним виїздом на ґрунтовки і стежки, то вибір лежить на гумі з розвиненим протектером шириною 28-38 мм. У разі ж пріоритетних напрямків руху гравійними і кам'янистими ділянками, розбитим асфальтом, балками і польовими ґрунтовками, то вибір зазвичай падає на широкі напівсліки 2,0 і навіть 2,2 дюйма. Варіанти з шириною 42-50 мм максимально універсальні і можуть з упевненістю використовуватися скрізь і всюди.

Тут працює правило: менше комфорту - більше швидкість і навпаки.  Останнім часом у велоіндустрії активно просуваються безкамерні технології. І неспроста, адже безкамерна покришка не боїться дрібних проколів і "зміїних укусів", має кращий накат (за того самого тиску, що й камерна), легша і дає змогу за потреби значно знизити тиск для досягнення комфорту і керованості.

Трансмісія і гальма

Групсети на гравійних байках пішли як суміш шосейного і мтб напрямків. Комплект, що складається з двох великих провідних зірок і касети з невеликим діапазоном, дедалі частіше замінюється виробниками на синглову трансмісію із зіркою-неспадайкою narrow wide і касетою з широким діапазоном. Це спрощує конструкцію, полегшує вагу, підвищує надійність, при втраті кількох ступенів у діапазоні. Але в умовах подорожей і фанового катання, ця втрата дуже незначна.

Ободні гальма не завжди можуть впоратися з упевненою зупинкою велосипеда під час дощу або після проїзду по калюжах або бруду. Мало того, колодки в такому разі стираються дуже швидко. Ось тому гравійні велосипеди оснащуються дисковими гальмами. Таке рішення перекочувало зі світу гірських байків і екстремальних дисциплін. І, треба сказати, цілком заслужено! Адже хто захоче втратити можливість гальмувати на технічному спуску з великою кількістю дерев і каменів?

Кермо і підсідельний штир

Гравійники висувають свої вимоги до форми і матеріалу керма і підсідела. Аеродинамічні якості відходять на другий план перед комфортом. Оскільки цей тип велосипедів розрахований на пересування нерівною поверхнею, а вузькі шосейні керма не давали впевненості на трясці, виробники оперативно зреагували, запропонувавши великий спектр спеціалізованих рулів для гравійних велосипедів. Такі рулі мають ширший хват, а ручки розташовані під кутом одна до одної, щоб впевненіше тримати траєкторію на пересіченій місцевості.

Кермо і підсідельні штирі виготовляються з алюмінію і вуглецевого волокна. Але оскільки на перше місце на столі поставлено комфорт і зручність, пріоритет бажано віддавати карбоновим елементам, оскільки алюміній має дуже слабкі демпферні властивості.

Підвіска

У гонитві за комфортом виробники намагаються знайти нові нестандартні конструктивні рішення, пропонуючи гравійники з короткохідними амортизаційними вилками, а також підвісні рами і софттейли.  

На велосипеди встановлюються полегшені вилки FOX 32 AX, Lauf Grit, короткохідні Lefty.

Такі рішення відмінно позначаються на їздових якостях велосипеда, але й позначаються на ціннику. 

Багажники та байкпакінг

Концепція гравійників проста і зрозуміла - їзда завжди і скрізь при підвищеному комфорті. Велобаули, нарамні, бічні сумки та інші навісні кишеньки розвантажують спину і зменшують стомлюваність. Навіть у короткому поході вихідного дня ні про яку зручність не може йти мови, якщо за спиною багатокілограмовий рюкзак. Та й просто їздити містом з постійно пітливою спиною, задоволення так собі. Тому гравійники обов'язково оснащені кріпленнями під багажник на пір'ї (іноді і на вилці) і бонками під фляжки в рамі.

Але трендом останніх років стала така концепція перевезення вантажу, як байкпакінг. Вона ґрунтується на двох стовпах: лайтерстві та максимальному розподілу ваги вздовж усього байка. Екіпірування складається за кількома сумками невеликого обсягу: підсідельною, нарамною, внутрішньорамною і нарульною. Розподілене навантаження по всій рамі практично не знижує керованість і стабільність, що особливо відчувається на бездоріжжі.

5 головних причин, чому вам потрібен гравел

1. Гравійник універсальний. 

Це, без сумніву, найбільш універсальний сегмент велосипедів. На ньому можна їздити на роботу, кататися парками і передмістям, або зважитися на серйозний багатоденний похід. Практично скрізь, де можна пройти пішки, можна і проїхати на гравелі. Дорогою він значно швидший за класичний гірський велосипед. По пересіченій місцевості, гравійник не поступається. Єдине, де мтб його обійде, це складні гірські кам'янисті ділянки і технічні сегменти з великими вибоїнами або камінням. Якби був вибір мати тільки один єдиний велосипед, це, з великою часткою ймовірності, був би гравел.

2. Використання будь-яких покришок

Продовжуючи тему універсальності, на гравел можна встановити практично будь-які покришки: від шосейних сліків до зубастих кантрійних і навіть трейлових гум. Можна мати кілька комплектів коліс і міняти їх за необхідності. Таким чином, можна отримати на одній базі цілий ряд необхідних вам властивостей велосипеда, як швидкість шосейника, так і стабільність найнера.

3. Великий вибір варіантів посадки

Під час тривалих велопоїздок можуть виникати застої крові в руках, від чого підвищується стомлюваність і з'являються неприємні відчуття. У цьому випадку допомагає широке кермо - баран, яке можна схопити різними способами, змінюючи при цьому позицію тіла. Це сильно полегшує проковтування десятків кілометрів.

4. Це весело

Одна справа їхати по діагоналі розмитою дорогою на довгохідному підвісі, інша справа - постійно шукати траєкторію між камінням, корінням і вибоїнами на гравелі. Така їзда підвищує скіл райдера, прокачує його вміння.

5. Мода

Так, тенденції такі, що зараз любителів гравійників мало не більше, ніж усіх інших велосипедистів. А ті, хто ще їздить на мтб або шосерах, тихо збирають на новий гравійник. Практично немає велосипедної сфери, куди б не проникли адепти цієї течії. Вони активно ходять у походи, беруть участь у змаганнях крос кантрі, тренуються на шосе, і просто катають собі на втіху. І їх усе більше!

Отже, ми розглянули всі сторони гравійного велосипеда, розібралися "з чим його їдять і під яким соусом" ;) Якщо щось було упущено з уваги, вкажіть це в коментарях.

Попутного вітру всім нам!