Вага рами велосипеда. У гонитві за легкістю

Хвилю прагнення до полегшення велосипедів усіма можливими способами підхопили не тільки професійні спортсмени, а й виробники професійної та аматорської велотехніки. Ні для кого вже не секрет, що нині в моді легкість, що дає стільки можливостей велосипедистові і доповнює його потенціал. Зменшити вагу головних, базових компонентів велосипеда, таких як рама, вилка, кермо - основне кредо творців двоколісного транспортного засобу. І головним у цьому питанні буде вага рами велосипеда, бо саме рама є важливим, першорядним компонентом.

Низька вага рами велосипеда - ключовий фактор для гонщиків

Легка міцна рама - тренд останніх кількох років. При створенні велосипедів дедалі частіше використовують композитні матеріали, які створюють ефект полегшення і жорсткості одночасно. Впровадження карбону як основного матеріалу рами тепер здійснюється у виготовлення велосипедів різних типів і класів. Раніше карбонові рами встановлювалися на велосипеди виключно для професійного спорту. Наразі в лінійках багатьох брендів можна побачити полегшені карбонові рами, покладені в основу техніки високого аматорського та напівпрофесійного рівнів. Так, деякі двопідвіси або крос-кантрійні хардтейли можуть важити всього 8-9 кг. Це свідчить про те, що з'являється все більше людей, готових викладати чималу суму за таку привабливу якість велосипеда, як легкість.

Зниження ваги велосипеда

Купуючи надлегкий велосипед з карбоновою рамою за одну-дві тисячі євро, дуже часто любитель-"експерт" не зупиняється на "рідній" вазі і продовжує його вдосконалювати в бік зниження ваги. Для цього знімається навісне обладнання і встановлюється нове: суперлегке суцільнокарбонове сідло, карбонове кермо і підсідельний штир, карбонова амортизаційна вилка. Сталеві болти замінюються на алюмінієві та титанові, а деякі деталі доопрацьовуються напилком, аж до вилучення "непотрібних" компонентів.

Після таких кардинальних змін з'являються гірські велосипеди вагою 5,5 кг і шосейні вагою 4,2 кг. Іноді надмірна гонитва за малою вагою позначається на міцності всієї конструкції і може тільки нашкодити своєму господареві.

Ще за радянських часів гонщики наскрізь просвердлювали дірки в ободі між спиць, щоб домогтися хоч якогось зниження ваги. Але такий "дірявий" обід на колесі довго не затримувався, оскільки втрачав свою міцність.

"Вейтвіннерство"

Плоди фанатизму таких велолюбителів стали причиною виникнення терміна "вейтвіннерство" (від англ. weight weenies), що означає хворобливу пристрасть до полегшення власного велосипеда.

Вейтвіннерство дуже популярне серед гонщиків, які захоплюються велоспортом і займаються ним професійно. Але існує певна різниця між ними. Другі - професіонали, за будь-яку ціну прагнуть перемоги, їм не важливий ресурс усіх запчастин та їхня вартість, вони не зупиняються перед дорогим обладнанням, бо впевнені, що саме воно може вплинути на результат.

Аматорам, які просто захоплюються цією темою, буде складніше, бо в них немає спонсорів, і купівля полегшеної рами разом із навісним обладнанням може влетіти в чималу копієчку. Адже що далі і ближче до ідеалу, то дорожче обходитиметься кожен скинутий грам ваги.