Спицюємо самі: довжина спиць, розміри втулок, поради

Ця публікація буде корисна всім велосипедистам. Хтось завдяки інструкціям зможе самостійно зібрати колесо, а комусь достатньо буде кількох порад з обслуговування вже встановлених.

Як зібрати велосипедне колесо?

Може це здасться неймовірним, але у кожного велосипеда є колеса. В процесі експлуатації вони мають властивість втрачати свою первісну геометрично вірну форму. Не важливо, акуратно ви катаєтеся чи не дуже, рано чи пізно прийде пора усувати порушення цієї самої форми.

Виникнення відхилень від ідеалу пов'язане з тим, що колесо під час руху зазнає значних навантажень у всіх напрямках: у вертикальному (вага велосипедиста), в осьовому (під час маневрів, поворотів) і в поперечному (під час розгонів, гальмування, поштовхів від нерівностей).

Звичайно, якщо колесо зібрано правильно, та ще й з якісних деталей, то дефекти будуть невеликими. Потреба їх усувати виникає раз-два на рік. Найчастіше цю процедуру проробляють на початку сезону, не буде зайвим перевірити колеса на наявність вісімок і після серйозних падінь. Неякісні обода потребуватимуть підвищеної уваги - за рахунок низької жорсткості вісімки на них можуть з'являтися навіть після катання ґрунтовою доріжкою

До речі, складання коліс від початку до кінця - найкращий спосіб навчитися їх вирівнювати, зрозуміти, як обід поводиться при натягу спиць. Важливо тут те, що нові колеса полегшують процес навчання, оскільки вони апріорі не пошкоджені.

Що потрібно, щоб заспицювати велосипедне колесо?

Купівля деталей для спицювання

Почнемо зі складання. Вибір велосипедних коліс на ринку зараз досить великий, кількість найменувань ободів і втулок - ще більша. Так уже повелося, що більшість велосипедистів вважають за краще самостійно підбирати комплект з втулки, обода і спиць. У кожного на те свої причини, заглиблюватися в які ми не будемо. Скажу тільки, що найчастіше такий шлях продиктований метою досягнення певних характеристик (низька вага, особливості конструкції або роботи тощо), а також бажанням заощадити (не міняти ж усе колесо в зборі, якщо зламаний тільки обід).

Ви вже визначилися з моделлю втулки і обода, залишилося підібрати під них спиці потрібної довжини. Довжина спиць розраховується за незрозумілою формулою, тому пропоную піти простим шляхом - завантажити спеціальну програму.

Я користуюся Калькулятором від Lexapskov, написаним як курсова робота велосипедистом-програмістом. Вона проста у використанні і дає досить точні результати. У мене завдяки їй проблем з підбором спиць не виникало.

Усі дані, які потрібні, можна виміряти самостійно (у калькуляторі дохідливо показано на малюнках, що і де вимірювати) або подивитися в інтернеті (потрібно точно знати назву моделі обода і втулки). У графі "тип спицювання" ставите значення "3". Поняття "3 хрести" пояснюється так: кожна спиця на ободі перетинається з трьома іншими спицями, які кріпляться на тому ж фланці втулки. Це найпоширеніший спосіб спицювання, він використовується на переважній більшості коліс.

Озброївшись результатом, купуєте відповідні спиці. Підбирати довжину з точністю до десятих міліметра не потрібно. Якщо в наявності у продавця не буде необхідної довжини компонента, можна сміливо брати на міліметр більше.

Спицювання колеса

Можна приступати до складання. Справа ця відповідальна, вимагає концентрації і посидючості - сумніваюся, що в перший раз ви зможете швидко і при цьому правильно зібрати колесо (не ображайтеся, але це дійсно непросто).

Беремо спиці і трошки змащуємо різьблення олією або мастилом, щоб ніпелі могли легко обертатися і в майбутньому не приіржавіли до спиці. Також змащування дасть змогу сильніше натягнути спиці. Далі ділимо всі спиці на чотири групи. На кожен фланець припадає по дві групи: одна заправляється у фланець від себе, інша - на себе. Порада: починайте з тієї, яка від себе.

Збирати все до купи найзручніше, якщо тримати обід на колінах. Починайте з правого боку втулки (з боку ведених зірочок, якщо це заднє колесо). Заправляємо першу групу (нагадую, від себе). Далі "наживляємо" ніпель, фіксуючи першу спицю на ободі. Від неї в кожен четвертий отвір на ободі закріплюємо наступні спиці першої групи. У підсумку між спицями цієї групи на фланці по одному порожньому отвору, а на ободі - по три.

Зверніть увагу, що на ободі отвори для спиць розташовані не рівномірно, а через один зміщені вправо і вліво від центру. Як можна здогадатися, кожному фланцю відповідає ближня до них половина отворів (лівий фланець - лівий ряд, правий фланець - правий ряд).

Настав час перейти до іншої половини обода. Переверніть колесо і гарненько розгляньте втулку. Люди з гострим зором помітять, що отвори на лівому фланці розташовані трохи зі зміщенням (рівно на півкроку) щодо отворів на правому. Якщо зір у вас гірший або просто не можете помітити різницю, візьміть спицю і пропустіть її паралельно осі втулки до протилежного фланця. Спиця має впертися в протилежний фланець точно посередині між отворами. Вставляйте першу спицю нової групи в лівий отвір протилежного фланця

Якщо все зроблено правильно, то щойно встановлена спиця не перетнеться зі спицею першої групи. Якщо спиця другої групи розташована лівіше спиці першої групи на втулці (на ті самі півкроку), то вона, відповідно, буде лівіше і на ободі. За тими самими правилами розташовуємо інші спиці цієї групи (через одну на втулці і кожне четвертий отвір на ободі)

Знову розгорніть колесо правим фланцем до себе. Протягніть спицю через будь-який отвір фланця, тільки тепер уже з внутрішньої сторони. Після цього потрібно провернути втулку за годинниковою стрілкою до упору. Наша спиця має перетнути три вже встановлені спиці цього ж фланця (адже ми збираємо "3 хрести"). Перехрещувати спицю потрібно так, щоб у перших двох перехрещеннях вона проходила зовні встановлених спиць, а ось на останньому перехрещенні спиця повинна "пірнути" під встановлену, тобто має бути "перехлест". Вам доведеться зігнути спицю, щоб вона пройшла позаду перехресної спиці. Тепер потрібно зробити вибір із двох отворів на ободі, де наша спиця буде зафіксована ніпелем. До інших отворів вона просто не дотягнеться. Ми пам'ятаємо, що встановлювати спицю потрібно в отвір на ободі з того ж боку, з якого і фланець втулки. Між спицями третього хреста має бути тільки один, причому вже зайнятий, отвір. Встановіть усі спиці, що залишилися, за вищеописаними правилами.

Може бути й таке, що спиця не дотягується до призначеного їй отвору, і ніпель не може накрутитися на різьбу. Найімовірніше, під час складання десь була допущена помилка. Ще раз перевірте вже встановлені спиці. Після цього ще раз переконайтеся, що спиці від правого фланця йдуть до правого боку обода, а ліві - до лівого через одну.

У вас усе вийшло - колесо набрано безпомилково. Настав час натягувати спиці. Для початку підкрутіть усі ніпелі на однакову кількість обертів. Щоб не рахувати оберти, можете докрутити ніпеля до межі, де починається різьблення на спиці. Так навіть простіше, але не завжди довжина спиць це дозволяє. Спиці після цієї процедури мають бути відносно вільними і з рівномірною величиною натягу. Так утворюється основа нашого обода, так би мовити заготівля для його подальшої натяжки. Якщо трапляються перетягнуті спиці, то знову перевірте правильність набору обода. Бувають обода, у яких місце зчленування профілю трохи товще. Тоді потрібно трохи послабити натяг спиць (тільки двох), найближчих до цього місця. Найчастіше цей шов розташований навпроти отвору для золотника.

На цій стадії складання спиці прямими не будуть, а скоріше нагадуватимуть дугу, особливо біля фланця. Це потрібно виправити. Перед початком натягування пригніть спиці до фланця руками, щоб вони були рівнішими. В іншому разі після натяжки спиць дуги не зникнуть до кінця, і в процесі експлуатації обід буде слабшати, що змусить зайвий раз повторювати процедуру натяжки спиць і усунення вісімок.

Нерозумно було б вважати, що у вас є верстат для правки спиць. Він взагалі мало у кого є. Тому верстатом послужить сам велосипед. Закріпіть на ньому своє колесо і усуньте люфт у підшипниках. Вам допоможе крейда. Обертаючи колесо, відзначайте місця обода, що відхиляються від площини обертання, Тим самим способом позначте радіальне биття. Крейдою користуйтеся за принципом руху різця на фрезерувальному верстаті: обіпріть крейду на перо вилки або пір'я і поступово наближайте її до обертового обода. У місцях, що "випирають", залишаться сліди.

Вісімка, яйце, парасолька і ступінь натягнутості спиць

Вам пощастило, якщо до цього моменту обід уже досить рівний. З іншого боку, немає нічого дивного, якщо це не так. Якщо обід можна вільно рухати з боку в бік, підкрутіть кожен ніпель рівно на один оберт. Щоб не заплутатися, починайте від золотника. І так, по одному обороту, доти, доки колесо не стане помітно жорсткішим. Тепер можна надавати колесу форму. Цей процес дуже відповідальний. Продовжуючи натягувати спиці, потрібно уважно стежити за чотирма моментами: вісімка, яйце, парасолька, або горизонтальне центрування, і ступінь натягнутості спиць. Планомірно натягуючи спиці, контролюйте кожен з параметрів, приділяючи максимум уваги найгіршому в конкретний момент часу з них.

Не намагайтеся зробити все й одразу, налаштовуйте параметри незалежно один від одного. За наявності "вісімки" визначте місце, в якому обід відхиляється в бік найбільше. Якщо він зміщений праворуч, підтягніть спиці, які йдуть до лівого фланця, і послабте спиці, які йдуть до правого. Таким чином, обід стане рівнішим, але робіть це акуратно, не поспішайте, інакше випрямивши вісімку, збільшите яйце. Наприклад, якщо обід відхиляється ліворуч, а центр його вигину припадає якраз на місце між двома спицями, то потрібно затягнути спицю, що йде до правого фланця, на чверть обороту, а спицю, що йде до лівого фланця, - послабити на ту саму чверть обороту. 

У разі, коли центр вигину розташований у районі спиці, то її потрібно підтягнути на чверть обороту, а дві сусідні з нею послабити на 1/8 обороту або ж, навпаки, послабити її на чверть обороту, а дві сусідні підтягнути на 1/8 обороту. Спосіб вибирається залежно від ситуації. Впоравшись із найбільшим відхиленням з одного боку, перейдіть до найгіршого з іншого і також "розправтеся" з ним. І так по черзі, поки не закінчите. Не намагайтеся ліквідувати вигин повністю, досить трохи його підправити, після переходите до наступного. Поступово колесо ставатиме рівнішим і рівнішим.

Для усунення вертикальних биття (яйця) відшукайте найвищу точку обода. Якщо пік припав на проміжок між спицями, слід натягнути їх на пів-обороту. Коли ж найвища точка перебуває на спиці, потрібно зробити один повний оберт цієї спиці і по пів-обороту двох сусідніх із нею (вони йдуть до протилежного фланця). У вертикальних напрямках обід гнеться менш охоче, ніж у радіальних, тому для підстроювання яйця потрібні більші величини натягу. Налаштування здійснюється тільки натягом спиць, величина якого в процесі роботи над відхиленнями поступово зростає.

Щойно великі відхилення вісімки стануть досить маленькими (три-чотири міліметри), потрібно перевіряти парасольку. "Парасолькою" називають викривлення, внаслідок якого обід займає положення, відмінне від абсолютного центру між пір'ям або ногами виделки. Коли такий зсув більший, ніж необхідно, на 2-3 мм, то потрібно підтягнути на пів-обороту всі спиці з відповідного боку (18, якщо колесо на 36 спиць), почавши від золотника.

Коли ви досягнете величини горизонтального зміщення не більше 1-2 мм від необхідного положення, потрібно знову звернутися до бічних биття (вісімки). Але сторони міняти тепер не потрібно. Залежно від необхідності відхилити обід вправо або вліво, виправляйте відповідні найбільші відхилення.

Сподіваюся, про яйце ви не забули? Приділяйте і йому увагу, якщо з'являться будь-які відхилення.

Зазвичай початківцям потрібно повторити процес налаштування кілька разів, доки відхилення в усіх площинах зникнуть. Згодом, у міру накопичення досвіду, виправляти невеликі дефекти вийде швидше - з першої-другої спроби.

Як віправити вісімку?

Наостанок кілька порад щодо усунення вісімок. Є пара особливостей. Перша полягає в тому, що спиці не можна перетягувати, інакше велика ймовірність пошкодження обода або ніпелів. Тому перетягнуті спиці, якщо такі є, потрібно послабити разом з їхніми "сусідами", після чого повторити налаштування. Друга особливість протилежна першій - ослабленими спиці теж не повинні бути. Недостатньо натягнуті спиці ламаються під час їзди. Натягуємо такі спиці, не забуваючи про сусідні, і повторюємо налаштування.

Ось і все. Колесо набрано, відцентровано, спиці натягнуті. Можна їхати кататися! Через деякий час (місяць-два) перевірте натягнутість спиць. Зазвичай вони трохи слабшають після того, як "притруться".