Правильний велоодяг для катання на дьортах

Катання на велосипеді передбачає активну фізичну роботу. Отже, одяг має забезпечувати достатній теплообмін організму з навколишнім середовищем. Звісно, щільна тканина в спекотну погоду не підходить - тепловий удар гарантовано. Тому поговоримо про правильний вибір одягу для екстремального катання, зокрема і про велозахист - необхідний атрибут травмонебезпечних дисциплін.

Дьорти чекають, але не поспішай хапати перші-ліпші під руку шмотки і мчати катати. До вибору одягу потрібно поставитися відповідально - від цього залежатиме якість катання: навряд чи тобі сподобається, якщо вже дорогою до споту (місця катання) ти захекаєшся і будеш не в змозі нормально стрибати.

Розглянемо кілька варіантів "обмундирування".

Одяг для дьорту

Перший - бюджетний варіант. Спортивні штани (найчастіше з поліестеру, підкладка в кращому разі бавовняна), майка і, якщо холодно, толстовка, старі кросівки, що завалялися в засіках.

З плюсів такого набору тільки низька ціна. В іншому ж - одні недоліки. Підкладка штанів прилипає до спітнілих ніг, міцність основного матеріалу вкрай низька, через що служити вони будуть до першого падіння. Майка і толстовка високий теплообмін забезпечити не можуть, через що теж пристають до тіла (так-так, у крайніх випадках навіть толстовка).

Кросівки погано тримають ногу, оскільки підошва зазвичай рельєфна і, відповідно, має малу площу зіткнення з площею педалі. Та й узагалі, не призначені звичайні кросівки до такого роду навантажень: у них немає м'якого язичка та інших захисних елементів.

Висновок: цей варіант можливий тільки коли велосипед уже є, а відповідного одягу поки що немає або саме сьогодні немає - хіба мало що в житті буває, прання там або на всю спину дірка.

Другий варіант. Джинси брючного фасону (неширокі), усілякі футболки і кофти, відносно нові кросівки. Теж недорогий "кит". Джинси набагато краще за спортивні штани справляються з наслідками падінь, але нешироке пошиття сковує рухи, особливо з одягненим захистом (якщо вліз), і погіршує теплообмін.

З футболками та кофтами та сама біда, що і з майками та толстовками - в них жарко, тісно, незручно. Кросівки краще справляються з покладеною на них місією, але все ж мають недостатній функціонал для захисту й утримання ноги.

Висновок: райдер у такому вигляді більше схожий на хлопця, який взяв покататися вел у знайомого, ніж на спортсмена. Речі швидко вбиваються і брудняться, не виконуючи покладених на них функцій у повному обсязі.

Третій і найкращий варіант. Досить широкі штани (джинси або спеціальні велосипедні), футболка і толстовка зі спеціальних дихаючих видів тканини (поліестер, мікрофібра тощо), скейтерські кеди.

Широкі штани просторі та зручні, добре провітрюються і навіть із захистом забезпечують свободу рухів, добре тримають удар навіть на асфальті. Спеціальні види тканин футболки і толстовки забезпечують необхідний організмом теплообмін, не сковують рух, відносно легкі та міцні. Кеди мають плоску підошву з м'якою платформою, вставки з боків і на язичку, що в сумі гасить сильні удари, захищаючи ногу від травм.

Висновок: найкращий варіант, щоправда, і найдорожчий. Широкий одяг має великі кишені, де без незручностей можна возити шестигранники, плеєр, телефон тощо.

Захист для дьорту

До одягу також належить і велозахист. Нехтувати ним не варто, як би надійно ви не каталися. Одного невдалого разу цілком достатньо для отримання серйозної травми.

Почнемо з ВЕЛОШОЛОМА. Найважливіша частина екіпіровки. Для дьорту використовуються шоломи типу "казанок". Вони відносяться до напівзакритих шоломів, тобто захищають не тільки верхню частину голови, а й скроні та потилицю. Досить міцні, вентиляційних отворів мало. Шолом має щільно сидіти на голові, не бовтатися.

ЗАХИСТ КОЛІНА І ГОМІЛКИ. Вибір тут великий. Бувають цільні моделі коліно-гомілка, а бувають роздільні. У цільних кріплення до ноги може бути у вигляді тасьм, а може і у вигляді штанини, що захищає ще й задню частину ноги. Кожен велосипедист обирає на свій розсуд, захищати всю ногу або її частини - залежить від уподобань. Новачкам, звичайно ж, потрібно використовувати максимально закритий варіант.

ЗАХИСТ ЛОКТЯ. Типи конструкцій ті самі, що й у захисту ніг.

Захисні костюми, комбінезони, в народі - "ЧЕРЕПАХА". Найповніший вид захисту. Весь торс разом із руками і куприком надійно вкриті в міцний пластик. Радикальний варіант, але зате в ньому нічого не страшно. Досить важкий, тому використовується за особливо жорсткого катання або під час навчання нових трюків.

ВЕЛОРУКАВИЧКИ. Крім захисту від дрібних саден і подряпин забезпечують міцний зв'язок з байком, перешкоджаючи прослизанню долонь. Взимку в них тепліше. Для дьорту використовуються рукавички з довгими пальцями, на внутрішній частині долоні розташовані силіконові вставки для пом'якшення ударів, а на зовнішній - гумові накладки.

Ми розглянули основні види велозахисту. Для катання заради задоволення та участі в змаганнях цього набору цілком достатньо. Зручний одяг і надійний захист мінімізують небажані наслідки покатушок, чи то травми, чи то швидка втома, що дає більше часу для підкорення нових висот.