Велолюди. Христина Конвісарова. Інтерв'ю, 2013 рік

Вітаємо Вас! Не так давно, ми колективно прийняли рішення намагатися додавати в наш широкий асортимент статей за можливості й інтерв'ю-статті. Статті-спілкування з живими (від слова "життєрадісні") і цікавими (перевірочне слово "яскраві") людьми, людьми-велосипедистами та людьми-особистостями. "Перст долі" нашої аматорської редакції "рандомно" (генератор випадкових чисел, чиста випадковість, збіг etc.) вказав нам на Конвісарову Христину, приємну дівчину, спортсменку, яка не з чуток знає, що таке велосипед, навіщо він потрібен і як взагалі з ним спілкуватися. І дуже добре (наше везіння), що їй вдалося викроїти деякий час для спілкування з нами.

І ось те, що вона, за щасливим збігом обставин, катається-гоняється ще й на улюбленій і шанованій нами марці Ghost - це теж так, проста випадковість, а не підступний рекламний хід, не подумайте! Адже переможці залишаються переможцями, навіть на Тисах, Камах або всяких Команчах зі Стернами. Стоп! Інфа не перевірена (не залишаються і не стають, до уваги не брати!). А ось те, що чемпіонами вдається стати за особистого бажання, залізобетонної і "карбонової" цілеспрямованості та якісного велосипеда Ghost - це вже факт! Отже, Вашій увазі пропонуємо інтерв'ю.

Христина Конвісарова. Інтерв'ю, 2013 рік.

- Здрастуйте, Христино. Раді можливості поспілкуватися з Вами!

Добрий день. І мені приємно, що цікавляться тим, чим я займаюся.

- Причиною того, що ми тут зібралися поговорити проста до неможливого - Ви одна з найяскравіших велосипедисток України, і просто недозволеною дурістю було б не взяти у Вас інтерв'ю, тож приступаймо. До слова сказати, а Ви берете участь у змаганнях за кордоном? Якщо так то - де, якщо ні - то чому?

- За кордон виїжджала зовсім небагато. Основна причина - фінансова. Здебільшого, це було велоорієнтування, бо іноді виділяються кошти на збірну. Була на парі чемпіонатів світу, місця займала в районі 30-го. Брала участь в одному КК-марафоні в Чехії, їхала перша, але через численні технічні проблеми зійшла. Але рівень побачила, зрозуміла, що можна боротися за місця, тож наступного року планую вже ґрунтовніше підійти до закордонних поїздок.

- Забув сказати, прийміть наші вітання з нещодавно завойованим Кубком з Аматорів! Мені здається, що результат тренувань і праці над собою (а у велоспорті - завжди на подоланні) неодмінно дає свої плоди.

Дякую. Цього року, я більше часу приділяла тренуванням, що одразу позначилося на результатах. Побачивши на веловиставці білу майку лідера, дуже захотіла отримати собі таку. А потім уже просто не могла зупинитися.

- Класно. А який він там за рахунком вже (кубок), а то не завжди вдається стежити навіть за Чемпіонатами Світу з крос-кантрі та шосе, а тут же в Україні, все своє поруч під боком - взагалі очі "не доходять". Загалом, розкажіть, будь ласка, самі про свої досягнення, пам'ятні важливі, веселі або цікаві.

Кубок ЛКУ у мене перший, до цього мені не вдавалося брати участь у всіх етапах. Раніше я більше займалася даунхілом (швидкісним спуском на гірському велосипеді). Володарка кубка Алушти і кубка Криму з даунхілу. У кантрі цього року виграла ще й чемпіонат України. Раніше я ставала чемпіонкою ще в 2010.

З інших захоплень ще 3 рази вигравала чемпіонат із зимового тріатлону (біг + вело + лижі), безліч разів перемагала на чемпіонаті з велоорієнтування, в студентські роки 2 рази була віце-чемпіонкою України з армрестлінгу, це боротьба на руках.

- Непогана спортивна біографія вже вимальовується. До речі, як Ви оцінюєте змагальний рівень наших аматорських стартів? Є куди рости чи все вже на дуже високому рівні? Якісь нюанси, розкажіть що знаєте, трошки про цю "кухню", в якій доводиться варитися.

За останні кілька років рівень організації аматорських стартів дуууже виріс і давно обігнав офіційні. Це і зрозуміло, адже аматорські змагання робляться з душею ЛЮБИТЕЛЯМИ цієї справи. І, найчастіше, спонсорами стають веломагазини, які зацікавлені залишити приємні враження про себе і про бренд, щоб підвищити рівень продажів. У підсумку всі залишаються задоволені. Комерційної вигоди для волонтерів тут 0, просто у людей виникає бажання зробити комусь свято душі й тіла.

На офіційних стартах працюють судді та тренери. І їм з їхньою зарплатою навряд чи хочеться зайвий раз напружуватися. Шлях розвитку - тупиковий.

Рівень спортсменів-аматорів теж дуже швидко зростає. Підхід до тренувань стає серйознішим, вартість техніки теж підвищується. Я їжджу вже понад 10 років і раніше, наприклад, у 2007 я просто каталася і вигравала змагання, їздила в шортах і на топталках. Зі зростанням конкуренції, доводиться постійно стежити за собою, старатися. Але це мені і подобається, що мене постійно підстьобують конкурентки, тримають мене в напрузі, змушуючи самовдосконалюватися.

- Як Ви тренуєтеся, з чого складається Ваша підготовка до стартів?

Основна частина - це, звісно, тренування на велосипеді (шосейному і гірському). Взимку багато бігаю, їжджу на лижах, ходжу в тренажерний зал і басейн. У вільний час люблю поганяти на своєму даунхілльному апараті, пострибати. Загалом, роблю все, щоб не сидіти на місці.

- Гадаю, буде правильно зауважити, що гонщики, чи то кантрійні, чи то шосейні, - це перші, хто в авангарді перегонів велобрендів і велоозброєнь, тож на них випробовують усілякі новинки, інноваційні технології та навіть щось надзвичайне.

Ну, на українцях новинки особливо не випробовують (виняток - компоненти місцевого виробництва братів Гарбаруків, карбонові майстри). Нам же доступно все те саме, що є у веломагазинах інших країн. І ціни не відрізняються. Далі все залежить від потреб і "глибини кишені" гонщика.

- Ні для кого не секрет (при найменшому уважному розгляді), що Ви їздите на карбоновому Ghost'е (один з найкращих велобрендів - прим. ред.) - як Вам він? І взагалі, розкажіть про переваги-недоліки-особливості!

Я ганяла на GhostRTLectorWorldCup (кантрійний карбоновий підвіс з ходом 100/100) і GhostHTXLector2990 (кантрійний карбоновий хардтейл з 29 колесами). Підвіс - чудова штука для марафонів. Особливо, його розумна підвіска і вилка з терралоджіком (сама вирішує, де блокуватися). Я від неї була в захваті.

Потрапивши під вплив світових тенденцій, я пересіла на найнер (діаметр коліс 29 дюймів) тільки цього року. Спочатку я йому дуже не довіряла і всіляко уникала, але звикнувши і налаштувавши велосипед під себе, просто закохалася в нього. І можу сказати, що найнер, дійсно, має перевагу перед 26.

З переваг бренду - легка вага, хороший рівень обладнання, гарний накат, все зроблено на совість.

З недоліків - похмурість розмальовки (у мене був чорний з червоними смугами), я люблю яскраві кольори. Німці такі німці.

Взагалі, я дуже довго можу розмірковувати про технічні та порівняльні характеристики, тому зупиніть мене, будь ласка (смайл)!

- Які плани на сезон 2014? Якщо це, звісно, не військова таємниця?

Ні, майже не військова. Хоча гонки свого роду "стежка війни". Наступного року, я так само буду їздити на велосипедах Ghost. Планую відвідати найбільші та найцікавіші перегони в Україні (етапи ЛКУ, чемпіонат з аматорів, гірські марафони в Пилипці та Криму). Також хочу проїхати кілька стартів у ближньому зарубіжжі (Польща, Чехія, Словаччина).

- Сподіваюся, Ваші плани збудуться. І на завершення бесіди, парочка напутніх мотивуючих промов тим, хто сумнівається - чи бажає він крос-кантрити, чи варто взагалі купувати велосипед, вливатися в цей невичерпний потік драйву й адреналіну.

Велосипед купувати варто, однозначно, адже скоро закінчиться нафта (жарт). А взагалі, один раз спробувавши, багато хто вже не може відмовитися від задоволення просто кататися на велосипеді. Дівчатам теж не потрібно його боятися, накачаних ніг не буде, а синці та садна швидко загоюються. Зате скільки Ви для себе відкриєте приємних емоцій і нових друзів. Обов'язково ПРИЄДНУЙТЕСЯ!

- Дякуємо ще раз за приділений для бесіди час. Здоров'я і спортивних успіхів, у подальших стартах-фінішах і на трасі!

Дякую і Вам. І всім, незалежно від поточної велоприналежності, щиро бажаю всього найкращого!

 Домовився, опитав, підготував-підправив інтерв'ю Alex Nickulin - спеціально для Dnipro.Bike