Карбонова рама - інструмент для спеців (2012 рік)

Ймовірно, багато хто бачив, якими захмарними бувають ціни на деякі велосипеди. Перше запитання: "За що?". І не першому "веловстречному", і не кожному велолюбителю в очі впадає матеріал, з якого виготовлена рама. Саме вона - карбонова рама - є причиною нечуваних цін на двоколісний транспорт. Що ж корисного знайшли в карбоновому матеріалі виробники, і що такого привабливого в ньому для покупця?

Карбонова рама. "З полегшенням!"

Нововведення завжди зацікавлює. Використання карбону в велосипедній будові давно перестало бути унікальністю, але ще не досягло такого масового поширення, як алюмінієві сплави. Нові колекції велосипедів від провідних світових брендів все частіше поповнюються конструкціями з карбонових матеріалів. Це викликає суперечки з приводу міцності та жорсткості таких конструкцій. Існує безліч думок і розбіжностей з приводу застосування карбонових матеріалів у виготовленні рами та інших компонентів.

Як відомо, карбон - це не метал. Карбон або вуглепластик - це полімерний композитний матеріал із переплетених ниток вуглецевого волокна, які просякнуті смолами і спечені за високої температури. Основна частина вуглепластика - це нитки вуглецю, які отримують шляхом термічної обробки хімічних або природних органічних волокон.

Карбонові рами відомі своєю жорсткістю і міцністю, вони часто міцніші за сталь, а також використовуються там, де необхідно досягти мінімальної ваги. Наприклад, алюмінієві рами часто мають мінімальну вагу 1400 г. Карбонова рама може важити до 1000 г.

Комбінація карбонових полегшених деталей - таких як рама, амортизаційна вилка, підсідельний штир, кермо і винос - сприяє загальному зниженню ваги велосипеда. Так, деякі двопідвіси або крос-кантрійні хардтейли можуть важити всього 8-9 кг.

Міцність карбонової рами

Ще однією перевагою вуглепластика є можливість направляти жорсткість матеріалу в критичні місця шляхом зміни способу намотування вуглеволокна. Карбонова рама добре поглинає вібрації, де це необхідно. Інші карбонові частини велосипеда - кермо, винос, підсідельний штир, вилка, сідла - особливо ефективно працюють з нерівностями і навантаженнями та помітно згладжують удари.

Існує думка, що карбонові велосипедні рами і деталі не довговічні. Це не пов'язано зі схильністю до зносу - карбоновий матеріал має дуже низький ступінь втоми. Недоліком карбону є його крихкість при точкових ударах, пошкодженнях і подряпинах, що в підсумку може призвести до різкого руйнування. Композит (карбон) - це тканина, яка просякнута сполучною речовиною. Пошкодження окремих ниток проходить непомітно. Але коли нитки, що залишилися, не в силах тримати навантаження, відбувається руйнування, а значить розрив усіх тканин.

Ремонтувати карбонові деталі і раму варто лише в тих випадках, коли навантаження на них буде мінімальним.

Вартість

Вуглепластикові рами мають дуже високу вартість - в 1,5-2 рази вищу за алюмінієві рами того ж рівня, які встановлюються на шосейних і гірських велосипедах. Останніми роками такі виробники як Ghost, Giant, Specialized конструюють велосипеди з повною підвіскою на базі карбонових рам, підвищуючи міцність і знижуючи вагу велосипедів, призначених для агресивного катання.

Висока вартість карбонових конструкцій зумовлена складною технологією виробництва і великою ціною на похідні матеріали. Також для виготовлення деталей потрібне дорожче обладнання.

Початкова ціна якісного велосипеда, в основу якого закладена карбонова рама, становить 1000 доларів. Двопідвісні велосипеди можуть досягати 10 000 у.о. за один екземпляр.

Виходячи з того, що ціни на карбонові рами і деталі дуже високі, полегшені велосипеди зустрічаються тільки серед любителів-експертів, напівпрофесіоналів і спортсменів професійного рівня. Актуальним карбоновий сплав стане для тих, хто за всяку ціну прагне до перемоги, для тих, кому не важливий ресурс усіх запчастин, для тих, хто регулярно змінює обладнання і не замислюється про його вартість.

Загалом, необхідно чітко усвідомлювати, що карбонова рама на велосипеді - це всього лише інструмент, який використовується насамперед професіоналами для досягнення особливих спортивних завдань.